Магнітні та радонові аномалії на території міста Києва: екологічний аспект

УДК: 550.38+551.521

Магнітні та радонові аномалії на території міста Києва: екологічний аспект

М.І.Орлюк¹, І.І.Онищук², А.О.Роменець¹, А.В.Марченко¹, П.О.Яцевський³, І.М.Орлюк¹

¹Інститут геофізикиім. С. І. Суботіна НАН України, Київ, Україна,

²Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ “Інститут геології”, Київ, Україна

³ ПАТ “Укргазвидобування”, Київ, Україна

Магнітні і радонові аномальні поля є суттєвими геофізичними чинниками довкілля, які в значній мірі визначають його екологічний стан. Виявлення магнітних і радонових аномальних зон є актуальним завданням при вивченні геоекологічної обстановки території та оцінці її екологічної безпеки. Найбільшу небезпеку становлять ділянки, де локалізовані розломи, з якими у верхній частині розрізу земної кори звязані аномалії радону. Для території м.Києва було розглянуто геологічну характеристику району дослідження, уточнено та доповнено схеми регіональних та супроводжуючих їх розломів, розроблено карти модуля та аномалій модуля індукції геомагнітного поля, а також схему аномалій радону у воді та підгрунтовому повітрі. Показано зв’язок радонових аномалій з розломами та природними магнітними полями, який полягає в тому, що радонові аномалії в основному корелюються з від’ємними і невеликими позитивними значеннями аномального магнітного поля та пов'язані з потужними зонами тріщинуватості з активною флюїдно-динамічною активністю і розломами діагональної та ортогональної систем, які є зонами виділення радону в атмосферу. Радонові аномалії у підґрунтовому повітрі у переважній більшості контролюються Ірпінсько-Борщагівським, Пуща-Водицьким, Київським та Дарницьким розломами північно-західного – північного простягання і Петрівсько-Пухівським та Глевассько-Броварським північно-східного простягання. Для ряду станцій київського метрополітену встановлено перевищення екологічних норм магнітного поля та радонових аномалій, що пояснюється конструктивними особливостями будови приміщень метрополітену та їх знаходження в зонах розломів та розломних зон. Показано, що радонові аномалії є стабільними в просторі та часі, а магнітні аномалії, особливо в метрополітені, характеризуються значними змінами магнітного поля як в низькочастотному, так і високочастотному спектрі їх коливань.

Спільний аналіз схеми розломної тектоніки, магнітних і радонових аномалій дозволить більш обґрунтовано виділяти екологічно небезпечні зони на території Києва та поза його межами.

Вступ. Геомагнітні і радонові аномальні поля є суттєвими геофізичними чинниками навколишнього середовища, які в значній мірі визначають його екологічний стан. В даний час розроблені гранично допустимі норми радіаційного випромінювання та величини магнітного поля, які не повинні перевищувати встановлені показники в місцях проживання і роботи людей. Істотна частина радіаційного опромінення обумовлена радоном. Згідно з дослідженнями, радонові аномалії генеруються радіоактивними елементами ураном і торієм, які концентруються в породах, ґрунтах і підземних водах, особливо в зонах впливу розломів, активних в сучасну епоху [Старостенко и др., 2001; Гарецкий и др., 2016;; Вижва та ін., 2017; Shabatura et.al., 2015; Yatsevskyi, Orlyuk, 2017; Yatsevskyi et.al., 2017, 2018; Орлюк та ін.., 2018].

На теперішній час є численні дані про вплив постійного і змінного магнітного полів в широкому діапазоні частот на живі організми загалом, та на життєдіяльність людини, зокрема [Холодов, 1966; Павлович и др., 1991; Птицына и др., 1998; Орлюк, 2001; Походзей, 2004; Серпов, 2007; Белокриницкий, 2009; Сердюк, 2010; Куликов, Тимофеева, 2011; Медведева и др., 2011 і багато інших].

В роботі [Физические ..., 2003] нижньою межею санітарної норми величини постійного магнітного поля прийнято половину фонових значень на території проживання. Авторами [Орлюк, Роменець, 2003] запропоновано величину "екологічної" норми постійного поля в межах 35000-55000 нТл. В багатьох країнах розроблено норми для змінних високочастотних магнітних і електромагнітних полів [ICNIRP Guidelines, 1998, Standart ..., 2008]. Зауважимо, що у великих мегаполісах природне магнітне поле землі суттєво доповнюється техногенною складовою від різних електричних і феромагнітних джерел [Орлюк, Роменець, 2003, 2004; Резинкина и др.., 2009; Розов и др.., 2013; Орлюк та ін.,2016,].

Розрахунки, проведені в різних країнах, показали, що вплив радону формує більше половини дози, що отримує людина від всіх джерел радіації. Наприклад, структура середніх річних ефективних доз опромінення населення України за рахунок джерел природного походження наступна: доля ²²²Rn та ²²⁰Rn (торон) в повітрі житлових приміщень складає 62 % і 13 % відповідно, радіоактивність будівельних матеріалів – 4 %, радіонукліди в питній воді – 3 %, зовнішнє опромінювання – 13 %, внутрішнє опромінювання – 5 % [Вижва та ін., 2012; Выжва и др., 2014].

В Україні контрольний рівень концентрації радону для існуючих житлових будинках не повинен перевищувати 100 Бк/м³, а для новозбудованих – 50 Бк/м³. [Норми…, 1997; Методичні…, 2008].

Кількість радону, що вивільняється із земної кори в повітря, значно відрізняється в різних місцях земної кулі, в окремій країні, регіоні. У багатьох країнах (США, Канада, країни Європи, Австралія) уже проведені або виконуються на сучасному етапі еманаційні дослідження території з метою визначення зон з високими концентраціями радону. Обстежуються також тисячі будинків для виявлення виробничих приміщень, квартир і будинків, у яких вміст радону перевищує допустимий рівень. У Великобританії такі будинки склали 10 %, у Португалії – 8,6 %, у Південній Норвегії – 10 % від числа обстежених.

Отже, дослідження на території Києва магнітних і радонових аномальних зон є актуальним завданням при вивченні геоекологічного стану території та оцінці її екологічної безпеки. Щодо радонової складової, то найбільшу небезпеку становлять ділянки, де розломи локалізовані в неглибоко залягаючих гранітах, тому необхідно прогнозувати та досліджувати можливі джерела і шляхи надходження радону на поверхню з метою надання необхідних рекомендацій для місць розташування новобудов та оцінки радонової обстановки у побудованих будинках. "Екологічність" магнітного поля міських агломерацій можлива тільки на підставі комплексного аналізу його природної та техногенної складових, отриманих за результатами експериментальних досліджень. Зауважимо, що до теперішнього часу у ряді публікацій було висвітлено окремо деякі аспекти екології радону та магнітного поля на території м. Києва, тому у пропонованій статті вперше буде розглянуто їх спільний аналіз.

Методика дослідження. Технологія дослідження природи радонових та магнітних аномалій на території м. Києва передбачувала кілька етапів, а саме:

аналіз геологічної будови та розломно-блокової тектоніки;

оцінка регіональних особливостей розповсюдження фонових концентрацій радону в ґрунтовому повітрі та артезіанських свердловинах;

оцінка локальних проявів підвищених величин еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) ²²²Rn в повітрі приміщень будівель, побудованих на аномальних зонах з об’ємною активністю (ОА) радону в ґрунтовому покрові;

вивчення природної та техногенної компонент магнітного поля;

зіставлення розповсюдження радонових та магнітних аномалій та спільний якісний аналіз стосовно їх природи та механізму зв’язку.

Зауважимо, що на різних етапах дослідження більша частина різноманітної інформації була отримана, або векторизована в цифровому форматі з подальшою візуалізацією окремих геолого-геофізичних даних у вигляді карт, схем, графіків і т.ін. у системі координат WGS-84 із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Геологічна характеристика території дослідження. Київ розташований в районі східного схилу Українського щита. Територія Києва у геологічному відношенні має двоярусну будову. Породи кристалічного фундаменту перекриті фанерозойським чохлом, потужність якого зростає із заходу на схід і становить від десятків (перші сотні метрів на правобережжі міста) до кількох сотень метрів (у лівобережній частині міста). Породи кристалічного фундаменту території міста для дослідження було розкрито окремими свердловинами, однією з яких є Новобіличанська свердловина № 1 глибиною 1927 м [Степанюк та ін., 2017]. За результатами буріння кристалічний фундамент залягає на глибині 290 м. Породи фундаменту представлені переважно діоритами, кварцовими діоритами (δPR1zv) та гранодіоритами (γδPR1zv), які зустрічаються разом, а також у вигляді взаємних переходів від діоритів через кварцові діорити до гранодіоритів. У магнітному полі над цими породами фіксуються позитивні аномалії ΔВ_а інтенсивністю 150 - 500 нТл. Середня магнітна сприйнятливість цих порід 200 * 10^-5 од. СІ [Державна…, 2001]. На території міста Києва зустрічаються мусковіт-біотитові, порфіробластичні граніти, які за своїми фізичними властивостями є близькими до гранітів звенигородського комплексу і тому розділити їх за геофізичними даними майже неможливо. Також в межах міста Києва виділяються тіла габроїдів, над якими фіксуються позитивні аномалії ΔВ_а. Відомо, що у магматичних порід магнітна сприйнятливість зростає від кислих до ультраосновних порід, а радіоактивні властивості зростають зі збільшенням кислотності порід.

У межах Києва та його околиць кристалічні породи перекриті потужною товщею осадових відкладів мезокайнозойського чохла, які можна вивчати в берегових відслоненнях правого борту р. Дніпро та в деяких кар’єрах, які представлені пісковиками, глинами, пісками, мергелем [Державна…, 2001].

Територія міста в геоструктурному плані знаходиться на продовженні Росинсько-Тікицького мегаблоку Українського щита, який на північ занурений під осадові відклади Дніпровсько-Донецької западини. Глибина залягання ґрунтових вод більша за 3 метри [Державна…, 2001; Диденко, 2011, 2012; Komov 2003] на значній частині території з окремими ділянками підтоплення.

В межах міста спостерігається досить густа мережа розломів. Згідно зі схемою неотектоніки території м. Києва [Старостенко и др., 2001] виділено серією різнорангових розломів субмеридіонального і субширотного, північно-східного та північно-західного напрямів. Найбільш крупними в центральній частині міста є Київський, Пуща-Водицький, Дарницький розломи субмеридіонально-північно-західного простягання, а також Святошинсько-Княжицький (Святошинський) та Бобровицько-Гнідинський (Пирогівський) - субширотного простягання (рис.1). Наведені в цій роботі розломи та лінеаменти різної природи та генезису виділені за геолого-геоморфологічними, інженерно-геоморфологічними та ландшафтними критеріями, свідчать про значну сучасну неотектонічну активність території м.Києва. В регіональному аспекті виділені на території Києва розломи є фрагментами новітніх платформних геоструктур (лінеаментних та розломних зон) пліоцен-четвертинного віку [Верховцев, 2008], активність яких підтверджена сучасними рухами поверхні Землі

Рис.1. Схема неотектоніки території м. Києва за [Старостенко та ін., 2001]. 1 – ізобати сумарних амплітуд неотектонічних рухів земної кори, м; 2 – ізогради середніх градієнтів швидкостей неотектонічних рухів земної кори в см/(км*тис. років); 3 – окремі значення середніх градієнтів швидкостей неотектонічних рухів земної кори, см/(км*тис. років); 4 – абсолютні відмітки поверхні кристалічного фундаменту, м; розломи: 5 – виявлені у кристалічному фундаменті, неотектонічна активність яких підтверджується за геолого-геоморфологічними даними, 6 – виявлені в кристалічному фундаменті, неотектонічна активність яких в даний час не підтверджена геолого-геоморфологічними даними, 7 – передбачувані, неотектонічна активність яких підтверджується інженерно-геоморфологічними ознаками; 8 – лінеаменти, виявлені за ландшафтними та геоморфологічними ознаками; ранг розломів: 9 – регіональні, 10 – субрегіональні, 11 – локальні; кінематичні типи розломів: 12 – скидо-зсув, 13 – скид, 14 – з нез'ясованим типом зміщень.

[Орлюк., Ищенко, 2019]. Згідно з [Верховцев, 2008] територія міста є своєрідним вузлом перетину наступних регіональних розломів та розломних зон: Чорнобильсько-Врадіївського (меридіонального простягання, скидо-підкид); Чорнобильсько-Маріупольського та Народицько-Бердянського (північно-західного простягання, скидо-зсуви); Попельнянсько-Середньобузького та Могилів-Подільско-Шосткинського (північно-східного простягання, скиди). З використанням різнотипових та різнорангових лінеаментів, розломів та розломних зон, запропонованих в [Старостенко та ін.., 2001; Верховцев, 2006], а також аномального магнітного поля нами запропоновано схему регіональних розломів на території м. Києва та суміжних районів (рис.2). За цього зауважимо, що регіональні розломи на схемі показано однією лінією, а реально вони представляють собою смуги шириною 5-10 км, в межах яких наявні більш дрібні розломи та зони тріщинуватості відповідних напрямків. Отже земна кора території м.Києва та його околиць розбита на дрібні блоки ортогональними та діагональними системами розломів з відповідними зонами тріщинуватості порід у верхній частині її розрізу. Згідно з запропонованою схемою представниками діагональної системи є Ворзельсько-Креницький, Ірпінсько-Борщагівський, Пуща-Водицький, Київський і Дарницький (північно-західного простягання) та Петрівсько-Пухівський і Глевасько-Броварський (північно-східного простягання) розломи, а ортогональної – окремі фрагменти Ірпінсько-Борщагівського, Пуща-Водицького, Київського (меридіонального простягання) та Святошинського і Пирогівського (субширотного простягання) розломів. За цього зауважимо що зміна північно-західного на субмеридіональне простягання зазначених фрагментів розломів відбувається у смузі, яка виокремлюється Святошинсько-Княжицьким та Пирогівським розломами субширотного простяганна та Петрівсько-Пухівським і Глевасько-Броварським північно-східного простягання (див.рис.2).

Рис.2. Схема розломної тектоніки м. Києва. Розломи різних рангів та їх кінематичні типи: 1 – регіональні, скидо-зсуви; 2 – субрегіональні, скиди; 3 – регіональні без визначеного кінематичного типу; 4 – субрегіональні без визначеного кінематичного типу; 5 - в кристалічному фундаменті, неотектонічна активність яких в даний час не підтверджена; 6 – в кристалічному фундаменті за геомагнітними даними; 7 – лінії Київського метрополітену (цифри в кружках: 1 - Святошинсько-Броварська, 2- Оболонсько–Теремківська, 3 - Сирецько-Печерська); 8 – границя м.Києва. Цифри в прямокутниках- назви розломів: 1 - Ворзельсько-Креницький, 2 - Ірпінсько-Борщагівський, 3 - Пуща-Водицький, 4 – Київський, 5 – Дарницький, 6 - Петрівсько-Пухівський, 7 - Глевасько-Броварський, 8 - Святошинсько-Княжицький, 9 – Пирогівський.

Результати досліджень. Результати сукупного аналізу магнітних та радонових аномалій ґрунтуються як на опублікованих так і власних дослідженнях авторів [Komov, 2003; Основные…, 2005; Жовинский и др, 2004; Диденко, 2012; Yatsevtskiy et.al., 2017, 2018]. Більш частина досліджень щодо концентрації радону представляє огляд робіт, відповідні посилки на які наведено в списку літератури. Вивчення магнітних аномалій природного та техногенного генезису виконано повністю авторами публікації.

Магнітне поле. У численних роботах, в тому числі узагальнюючого характеру, показано, що магнітне поле природного та техногенного походження в низькочастотному спектрі може відігравати роль фактору, потенційно небезпечного для здоров’я людини [Птицына и др., 1998; Серпов, 2007; Сердюк та ін.., 2010; Standard…, 2015; Orlyuk, Romenets, 2020 та багато інших]. Зазвичай найбільш загальними параметрами магнітного поля, які визначають можливий вплив на самопочуття та здоров’я людини є величина модуля індукції В та його просторово-часові градієнти dB/dx, dB/dy, dB/dz, dB/dt. Природне геомагнітне поле на території м. Києва змінюється в межах 50100-50860 нТл, збільшуючись з південного заходу на північний схід (рис. 3). Просторова неоднорідність геомагнітного поля в основному визначається її літосферною (аномальною) компонентою (ΔВ_а), величина якої в межах міста змінюється від - 300 до +500 нТл [Orlyuk et.al., 2016]. Правобережна частина міста (особливо старого міста) розміщена в основному на ділянках, які характеризуються позитивним магнітним полем з інтенсивністю 50-100 нТл. Лівобережна частина міста розташована в областях з переважно негативним магнітним полем (до ΔВа= -200 нТл). На лівому березі тільки в районі Русанівки, Березняків і частково Харківського масиву та Бортничів поле ΔВ_а характеризується слабким позитивним фоном біля 50 нТл [Орлюк, Роменець, 2003, 2004].

Рис.3. Карта індукції геомагнітного поля В на території Києва та суміжних районів. Шкала інтенсивності в нанотеслах. Інші умовні див.на рис.2.

Наступною особливістю поля ΔВа є групування позитивних аномалій в своєрідний овал. Внутрішній контур цього овалу з напруженістю поля в центрі ΔВа =-50 нТл обмежений проспектом Перемоги та вул. Мельникова на півдні та півночі і вул. Олени Теліги та Мельникова на заході та сході. Зовнішній контур овалу (аномалії овалу мають інтенсивність ΔВа =100-150 нТл) охоплює Поділ, древній Київ з о. Труханов, Печерськ (включно з Києво-Печерською лаврою, до музею Великої Вітчизняної війни) проходить північніше Байкового цвинтаря до ст. Метро Нивки. Далі лінія контуру простягається приблизно по лінії залізничної колії, охоплюючи Сирець, Куренівку та Рибальський півострів. На правобережжі мінімум магнітного поля північно-західного простягання охоплює (з півночі на південь) наступні райони Києва: Чоколівка, аеропорт Жуляни, с. Жуляни, Термки І, Теремки ІІ, Феофанія (західний кордон приблизно проходить по вулиці Академіка Заболотного. Другий мінімум північно-східно – субширотного простягання розташовується від Петропавлівської Борщагівки в північно-східному напрямку охоплюючи наступні райони: Святошино, Академмістечко, Біличі, цвинтар Берківці, західну частину Виноградаря, Мостицький, Вишгородський, Мінський, Оболонь, Вигурівщину-Троєщину, Радужний, Воскресенку, Лісний та Биківню [Орлюк, Роменець, 2003, 2004].

Від’ємні аномалії частково зумовлені потужними зонами тріщинуватості з активною флюїдно-динамічною активністю і внаслідок цього виділенням радону.

Варто окремо зупинитися на статичному магнітному полі, яке в окремих будівлях і приміщеннях може істотно відрізнятися від гранично допустимих норм. Відповідно до робіт [Орлюк, Роменец, 2004; Резинкина и др., 2009] в більшості будівель рівень поля не перевищує граничних значень 35000-55000 нТл. Однак в деяких каркасно-монолітних житлових будинках, офісних приміщеннях, торгово-розважальних центрах, а також підземних платформах метрополітену існують суттєві відхилення поля від норми [Розов, 2013]. Зокрема нами з використанням трикомпонентного магнітометру LEMI-17 було виконано заміри магнітного поля в окремих кімнатах будинків різного типу.

Як можна бачити з рис. 4. модуль індукції В в кімнатах будинків різного типу суттєво відрізняються за величиною. В окремих кімнатах квартир на вул. Богдана Хмельницького поле змінюється в межах 5000-68000 нТл, на вул. Милославській – 36000-70000 нТл, вул. Святошинській – 38000 – 88000 нТл, а в приміщенні Інституту геофізики НАН України – 28000-78000 нТл. У зв’язку з тим, що індукція магнітного поля замірялася у порожніх кімнатах, можна впевнено говорити щодо зумовленості аномалій конструктивними особливостями будови стін та перекриття, а також додатковими металевими конструкціями (батареї, кріплення люстри та.ін.).

Відповідно до досліджень всередині житлових приміщень за рахунок сантехнічних виробів і конструктивних особливостей будівлі можливе істотне відхилення поля як в сторону його зменшення (внизу чавунної ванни - 10000 нТл, на рівні умовної поверхні - 40000 нТл), так і збільшення (в одній з квартир на вул. Святошинська - 80000 нТл в кутовій частині кімнати (рис.4)). При цьому слід звернути увагу на величезні вертикальні і горизонтальні градієнти магнітного поля, що досягають 10000 нТл/м. Природно, що переміщення людини в такому полі рівносильне впливу на неї потужної магнітної бурі.

Зауважимо, що в межах мегаполісів геомагнітне поле суттєво спотворюється техногенною складовою від різних електричних і магнітних джерел [Henzl et.al., 2006; Lowes, 2009; Тягунов, 2011; Розов, 2013; Orlyuk et.,al, 2016]. За цього найбільш інтенсивні зміни як фонових значень індукції магнітного поля, так і його різночастотних варіацій приурочені до метрополітену.

Рис.4. Індукція магнітного поля в окремих кімнатах будинків різного типу: вул.Богдана Хмельницького (цегляний “сталінка”) (а), вул.Славгородська (каркасно-монолітний) (б), вул.Святошинська (каркасно-монолітний) (в), Пр-т Палладіна (цегляний, 1 поверх Інституту) (г).

Значення статичного геомагнітного поля (ГМП) на деяких платформах підземних станцій метрополітену змінються від 32000 нТл до 9000÷12000 нТл, що значно менше допустимих норм. Зокрема, до таких належать станції метрополітену "Осокорки", "Арсенальна" "Дорогожичі" і це може представляти згідно [Standart…, 2008] небезпеку для здоров’я людей, які перебувають на платформі більше двох годин (ослаблення до 9000 нТл при допустимому значенні для пасажирів 15000 нТл і для обслуговуючого персоналу 25000 нТл).

Значно більші величини варіацій магнітного поля зумовлені рухомим складом та режимом його роботи. Розглянемо коротко результати досліджень. Згідно з синхронними замірами величини індукції магнітного поля в межах одного вагону показано, що його значення змінюються в залежності від місця розташування спостерігача і знаходяться в межах від 20-40 мкТл у центрі вагону до 60-100 мкТл – в районі електродвигунів. Графіки безперервного запису (у центрі вагону) модуля індукції магнітного поля на трьох лініях Київського метрополітену наведено на рис. 5.

Як можна бачити з рис.5 значення магнітного поля змінюються в межах 20÷500 мкТл. За цього можна відзначити більш контрастні величини для Святошинсько-Броварської та Оболонсько–Теремківської ліній метрополітену у порівнянні з Сирецько-Печерською. Зазвичай для кожної станції спостерігається “двогорба” крива, максимуми якої відображають час приїзду потягу на станцію та від’їзду з неї.

Рис.5. Індукція магнітного поля на Святошинсько-Броварській, Оболонсько–Теремківській та Сирецько-Печерській лініях метрополітену.

В ряді випадків, більшими значеннями поля характеризуються вузлові станції, тобто місця перетину ліній метрополітену (Хрещатик, Майдан Незалежності, Палац спорту), або наземних транспортних ліній та їх розв’язок (Шулявська, Лівобережна, Контрактова площа, Почайна, Лук’янівська, Видубичі). Зауважимо, що меншими значеннями магнітного поля характеризується зупинка електропоїзду (80-200 мкТл) у порівнянні з його від’їздом від платформи (200-500) мкТл. В проміжку між станціями також спостерігаються окремі збурення (до 100 мкТл і більше на фоні 40÷60 мкТл). Величини магнітних збурень, які спостережені на станціях метрополітену поблизу проїзду електропоїзду, також знаходяться в межах перших сотень мкТл. Магнітні збурення складної форми і тривалості відбуваються під час прибуття на платформу двох поїздів одночасно, або з невеликим зміщенням у часі.

Пікові значення індукції магнітного поля під час прибуття та відправлення зі станції метрополітену спостерігаються в межах 1÷10с, а інтервали часу між ними визначаються часом стоянки поїзду на платформі (10-30с). Інтервал часу з фоновими значеннями магнітного поля визначається відстанню між станціями метрополітену та швидкістю електропоїзду і складає зазвичай 120-240с.

Радон. Експериментальні вимірювання, які проводилися на території Києва, показали значні відмінності концентрації радону в різних частинах міста. В південній і західній частинах Києва спостерігається найбільша концентрація радону. Також в розломних зонах, які виділяються в межах центра міста, можуть спостерігатися локальні зони високої концентрації радону [Komov, 2003; Диденко, 2012].

Концентрація радону в лівобережній та правобережній частинах міста є різною. Причиною цього може бути те, що близько 70% площі підстилаючого фундаменту складається з гранітоїдів, і вісім з десяти районів міста розташовані в межах гранітного масиву, східний край якого проходить по правому берегу р. Дніпро. Перекриті малопотужним чохлом пухких відкладів гранітні породи характеризуються підвищеними концентраціями радіоактивних елементів урану, торію і радію [Диденко, 2012]. Як відомо, основними шляхами надходження радону є виявлені в породах тріщинуваті зони з підвищеною газопроникністю. Окрім того, породи в цих зонах характеризуються високими коефіцієнтами еманації.

З метою виявлення радонопровідних зон у ґрунті проводилася еманаційна зйомка [Диденко, 2012]. На 30 рекогносцирувальних профілях довжиною близько 400 км було виконано 2500 вимірювань. Така густота спостережень не дозволила розробити кондиційні карти концентрації радону, а лише виділити ділянки з різним типом радонових полів. Аналіз результатів вимірювань показав, що фонові концентрації радону в ґрунтовому повітрі лівобережної частини міста становили в середньому 12 кБк/м³, правобережної – 20 кБк/м³. На території міста було виділено три типи радонових полів: до 10 кБк/м³; 10-15 кБк/м³; 15-30 кБк/м³ і вище (рис.6).

Рис. 6. Схема розподілу об’ємної активності (ОА) радону 222 в підземних водах (1) та в підґрунтовому повітрі (2) в межах території м. Київ.

Умовні позначення: об'ємна активність радону (кБк/м³): А – в підземних водах (˂5; 5÷10; 10÷15); Б – в підґрунтовому повітрі (˂10; 5÷15; 15÷30). Інші умовні див.на рис.2.

На приведеному рис. 6 винесено тільки області з підвищеними значеннями концентрації радону, оскільки інші ділянки міста характеризуються фоновими значеннями менше 10 кБк / м³. Згідно з [Основные…, 2005] зони концентрації радону спостерігаються в основному в правобережній частині міста вздовж розломів.

Результати досліджень показали, що максимальна питома активність радону в артезіанських свердловинах становить 34 кБк/м³, а мінімальна - 2 кБк/м³. Артезіанські свердловини в середньому містять дещо більше радону (в 1,5 рази), ніж води колодязів. Вода в мінералізованих джерелах також відрізняється підвищеним вмістом радону і фтору. Відсутність істотного внеску фактора "вид джерела" говорить про те, що, очевидно, провідну роль в надходженні радону в підземні води грають проникні розломні зони земної кори, де гірські породи роздроблені і по цих зонах до денної поверхні дифундують різні гази, в тому числі радон [Основные…, 2005; Жовинский и др, 2004].

Вміст радону в будинках залежить від багатьох факторів: конструкції будівель, будівельних матеріалів, що використовуються при будівництві, наявність під будівлями розломних (проникних для радону) зон, склад ґрунтів під будівлями, типи фундаментів, використання води у побуті з підземних джерел, наявність і якість вентиляційних приміщень, метеорологічні умови. Сучасні житлові будинки як правило, зводяться із залізобетонних плит, що складаються з цементу, піску, щебеню, пористого глинистого керамзиту, тому при радіоекологічних дослідженнях будівель слід враховувати природну радіоактивність цих матеріалів. При підвищеній радіоактивності вихідних компонентів будівельних матеріалів стелі, стіни і підлоги можуть досить інтенсивно випромінювати радіоактивні частинки та гамма-кванти. Умови проживання людей в квартирах таких будинків в цілому є відносно небезпечними для їх здоров'я. [Komov, 2003; Основные…, 2005; Діденко, 2012].

Міська агломерація м. Києва поділяється на три категорії: 1 - небезпечні площі, де в приміщеннях будівель різного призначення встановлені концентрації радону більше 200 Бк/м³; 2 – небезпечні, з імовірністю виявлення окремих приміщень з ЕРОА радону більше 50-100 Бк/м³. 3 - безпечні, де перевищення допустимого рівня (50-100 Бк/м³) в приміщеннях, розташованих на обстеженій площі, не фіксуються. У місті виявлено будинки з ЕРОА радону близько 900 Бк/м³ при концентрації його в ґрунтах вивчених територій від 10 кБк/м³ до 20 кБк/м³ і більше [Основные…, 2005].

До особливо небезпечних для проживання населення віднесені площі з концентраціями радону в ґрунтовому повітрі понад 40 кБк/м³, а до небезпечних - від 20 кБк/м³ до 40 кБк/м³. Ці площі, в основному, виявлені в північно-західній і південно-західній частинах м. Києва. У центральній, північній та східній частинах міста також зустрічаються окремі ділянки з високими концентраціями радону.

Виявлені закономірності розповсюдження ділянок з підвищеними концентраціями радону в ґрунтовому повітрі підтверджено спорадичними замірами в приміщеннях в різних районах м. Києва. Зокрема в таких районах за результатами експериментальних досліджень спостережено підвищені концентрації радону в службових та підсобних приміщеннях, павільйонах і т.ін.

Дослідження було проведено на протязі 02.2020- 06. 2020 у житлових, службових та підсобних приміщеннях Інституту (Пр-т Палладіна). Реєстрація значень концентрації радону у приміщеннях було виконано приладом німецького виробництва SARAD (Radon Scout).

В Інституті спостереження виконано у робочих та складських приміщеннях. В 3 кімнатах на другому поверсі концентрація радону знаходиться в межах від 6 до 65 Бк/м³, а в кімнаті на 1 поверсі концентрація радону складає всього 27 Бк/м³. У підвальному складському приміщенні концентрація радону була заміряна в кількох місцях (з повторними замірами) і значно перевищує прийняту норму (154 ÷373 Бк/м³). Варто також зауважити, що спостереження на протязі доби засвідчили суттєві часові зміни концентрації радону (183 ÷ 273) з максимумами у вечірні та ранішні години. Високі концентрації радону зареєстровано у не провітрюваних кімнатах павільйонів (103÷250 Бк/м³), а у провітрюваному вуличному боксі вона складає 12 Бк/м³). Зауважимо, що після інтенсивного провітрювання павільйону концентрація радону стала суттєво менше допустимого рівня 100 Бк/м³. Також відзначмо, що, як і у випадку з підвальними приміщеннями, спостережено таку ж саму закономірність часової зміни концентрації радону. Виконані заміри концентрації радону у приміщеннях та будівлях, розташованих в інших місцях Києва (Троєщина, о. Труханів, вул.Січових Стрільців, вул.Васильківська та ін.. засвідчили його незначні величини і залежність від концентрації радону у підгрунтовому повітрі.

У підвальних приміщеннях житлових будинків на вул. Малокитаївскій та проспекті Науки характерними значеннями еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) радону в повітрі є 7,5-12,5 Бк/м³. В повітрі підвалів будинків, побудованих на аномальних зонах з об’ємною активністю (ОА) радону в ґрунтовому повітрі, значення ЕРОА радону досягають 1500 Бк/м³, таким чином рівні ОА і ЕРОА різняться в сотні разів. Якщо для області нормального поля ОА значення ЕРОА радону досягає 12,5 Бк/м³, то в аномальних зонах ОА значення ЕРОА в повітрі підвалів мають два чіткі максимуми зі значеннями 900 і 1500 Бк/м³. Таким чином, рівні концентрації радону в повітрі підвальних приміщень будівель, розташованих в аномальних зонах радоновиділення, перевищують норми НРБУ-97 до десяти і більше разів. [Основные…, 2005; Норми…, 1997].

Отже, практично всі виявлені аномалії радону в ґрунтовому повітрі м. Київ приурочені до районів розвитку розломних зон, перекритих на денній поверхні четвертинними моренними суглинками і глинами невеликої потужності. Це дозволяє стверджувати, що основним механізмом формування підвищених і аномальних рівнів радону в будівлях, є надходження радіоактивних газів до земної поверхні з надр зонами підвищеної проникності (тектонічними розломами).

У зв'язку з різноманітним рельєфом різних районів міста Києва об'ємна активність радону в ґрунтовому повітрі була визначена після досліджень територій поблизу станцій Київського метрополітену. Спостерігалася 3-7-кратна зміна об'ємної активності радону в ґрунтовому повітрі. За даними визначення еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) ²²²Rn в повітрі службових приміщень три лінії метрополітену істотно не відрізняються між собою. У більшості приміщень ЕРОА ²²²Rn незначна і знаходиться в межах 5-36 Бк/м³, що не перевищує допустимий рівень середньорічного значення для приміщень, будівель і споруд, які зводяться і реконструюються для експлуатації, з постійним перебуванням людей (50 Бк/м³), і нижче граничного значення для будівель, які експлуатуються та мають аналогічне призначення (100 Бк/м³), а також виробничих приміщень (300 Бк/м³) [Komov, 2003].

У ряді випадків були зафіксовані підвищені значення вмісту радону. Це відноситься до станцій «Вокзальна», «Палац спорту» та «Видубичі». Також підвищені значення об'ємної активності радону спостерігалися в районах станцій «Дорогожичі», «Арсенальна», «Либідська», «Святошин» і «Олімпійська». Максимальні значення ЕРОА ²²²Rn на станції «Вокзальна» спостерігалися в приміщеннях на рівні касового залу (до 90-94 Бк/м³). Вимірювання, які проведені в цих приміщеннях після провітрювання, показали помітне зниження рівня радону. На станції «Палац спорту» в декількох приміщеннях приповерхневого рівня значення ЕРОА ²²²Rn при багаторазових вимірах постійно були в межах 31-105 Бк/м³. На станції «Видубичі» максимальні значення ЕРОА ²²²Rn досягали 47-61 Бк/м³ в приміщеннях на рівні касового залу. [Основные…, 2005]. В цілому, найнижчі значення ЕРОА ²²²Rn встановлені для приміщень на рівні платформи, що обумовлено, ймовірно, за рахунок нормального обміну повітря під час руху поїздів. В повітрі відкритих приміщень (платформи, переходи) з метою визначення радонового навантаження на пасажирів виміри ЕРОА ²²²Rn були проведені в різні пори року. Істотних відмінностей між порами року і фоном не встановлено.

Підвищений вміст радону в приміщеннях станцій «Вокзальна», «Видубичі», «Палац спорту» та «Тараса Шевченка» можна пов'язати з розривними порушеннями фундаменту. Розломи сприяють процесу деформації приміщень в метро і будівлях на шляху прокладки метрополітену. Уздовж зон розломів спостерігається формування обводнених ділянок і, в ряді випадків, руйнування комунікаційних мереж. Надходження радону в зоні тектонічних розломів і розривних порушень може відбуватися як в результаті конвекційно-дифузійних процесів, так і в результаті періодичного підйому рівня підземних вод, які характеризуються підвищеним вмістом радону [Komov, 2003; Основные…, 2005].

Вимірювання концентрації радону в приміщеннях Київського метрополітену дають підстави припустити, що головними чинниками, які визначають процес формування радонового навантаження, є: 1 - здатність порід до еманування радону, яка залежить від концентрації в них урану (радію) і торію; 2 - особливості геологічного розрізу (потужність шарів ґрунтів і порід різного типу, глибина їх залягання, їх водо- і газопроникність, рівень і динаміка ґрунтових вод і т.п.); 3 - наявність у кристалічному фундаменті та осадових породах, які його перекривають, ослаблених тектонічних зон; 4 - глибина закладання станцій і транспортних тунелів метро; 5 - склад будівельних матеріалів, які застосовуються для будівництва приміщень метро, вміст в них радіоактивних елементів, їх проникності і пористості [Основные…, 2005].

Обговорення результатів. Природні геомагнітне поле та радіоактивні випромінювання, є невід’ємними компонентами довкілля протягом усього періоду еволюції життя на Землі і напевне повинні сприйматися біотою як потрібний для еволюції чинник [Орлюк, 2001; Гродзинський, 2010]. Але за цього, відхилення їх від певних нормальних значень в сторону збільшення, чи зменшення, звичайно, повинно розглядатися, як негативний фактор, що може суттєво впливати на біоту загалом та людину, зокрема.

Насамперед зауважимо, що небезпечним для людини є не тільки радон (²²²Rn (період розпаду Т=3,8 діб)), а також короткоживучі продукти його розпаду: полоній (²¹⁸Ро (3хв)), свинець (²¹⁴Рв (Т=27 хв)), вісмут (²¹⁴Ві (Т=20хв)), полоній ²¹⁴Ро (Т=0,16 мсек)), які можуть накопичуватися в аерозолях, на поверхні стін, будівельних матеріалів, одязі та ін. Звичайно, що виявлені місця з підвищеними значеннями концентрації радону у підземних водах та підґрунтовому повітрі, особливо в правобережній частині місця, потребують додаткових досліджень, як з метою їх деталізації, так і експериментальної звірки в побудованих і планованих до побудови приміщень промислового і житлового типу.

Аномалії радону в місті Київ практично приурочені до районів розвитку розломних зон, які перекриті на денній поверхні четвертинними відкладами малої потужності, що характерно для правобережної частини міста, оскільки глибина залягання корінних порід менша, ніж в лівобережній частині.

Як можна бачити з рис.6 аномалії об’ємної активності радону в підземних водах мають північно-західне – субмеридіональне простягання, що свідчить про їх приуроченість до відповідних розломів, а саме: Ірпінсько-Борщагівського, Пуща-Водицького, Київського та Дарницького, а також супутніх їм більш дрібних розломів і зон тріщинуватості. Аномалії радону в підгрунтовному повітрі окрім певного взаємозв’язку з аномаліями радону в підземних водах, виявляють більш чіткий контроль з розломами північно-східного простягання, а саме Петрівсько-Пухівським та Глевассько-Броварським.

Аналіз просторового розташування розломів, аномального геомагнітного поля і концентрації радону показав, що розломи характеризуються зазвичай відносними мінімумами аномалій ΔВ_а та інтенсивними радоновими аномаліями, а концентрація радону зменшується при віддаленні від розлому, при цьому ΔВ_а зростає[Орлюк, Яцевський, 2016]. На карті аномальної компоненти магнітного поля радонові аномалії корелюються з негативними і невеликими позитивними її значеннями (рис.7). Ця залежність досить чітко проявляється в межах правобережної частини міста, де негативне магнітне поле пов'язане з потужними зонами тріщинуватості з активною флюїдно-динамічною активністю і розломами, які є зонами виділення радону в атмосферу. На лівобережжі кореляція між аномаліями магнітного поля і аномаліями радону менш помітна, оскільки в цій частині міста корінні породи залягають досить глибоко і перекриті потужним осадовим чохлом, який заважає надходженню радону на поверхню. Хоча варто зауважити, що і в лівобережній частині міста радонові аномалії контролюються мінімумом магнітного поля, Святошинсько-Княжицьким та Дарницьким розломами. Отже, наявність в геологічному розрізі гірських порід, що містять підвищені кількості природних радіоактивних елементів, і, головне, підвищена проникність гірських порід по тектонічних порушеннях (розломах) визначають аномальні рівні концентрацій радону в Києві. Виходячи з аналізу рис.7, на денній поверхні території м. Києва практично немає місць з істотним перевищенням рівнів як радонової, так і магнітної небезпеки.

Стосовно аномалій радону у промислових та житлових приміщеннях, то за літературними даними та результатами наших спостережень, вони можуть суттєво перевищувати допустимі норми, особливо у не провітрюваних підвалах та цокольних поверхах будинків. На жаль, як було сказано раніше в Києві практично не виконуються цілеспрямовані роботи такого типу і вони не входять в будівельні нормативи як на стадії проектування, так і будівництва. Але як було зазначено раніше, виявлені радонові аномалії в ряді будівель та станціях метрополітену знаходяться в межах його аномальних значень в приповерхневому повітрі та безпосередньо в розломах, або розломних зонах.

Згідно з нашими попередніми дослідженнями найбільш інтенсивні поля спостерігаються у метрополітені [Orlyuk et.al., 2016; Орлюк та ін.., 2020]. При цьому постійні магнітні поля зумовлюються особливостями будови тунелів і станцій метрополітенів, а також рухомого складу і змінюються в межах (10-20)÷(30-50) мкТл. За експериментальними дослідженнями [Розов и др.., 2013] показано, що для більшості платформ Київського метрополітену статичні магнітні аномалії знаходяться в межах екологічної норми (більше 30-35 мкТл). Але на ряді платформ (Осокорки, Арсенальна, Дорогожичі) величини магнітного поля мають значення 30-10 мкТл, що менше допустимих норм.

Трохи інша картина спостерігається на лініях метрополітену, оскільки при замірах радону і магнітного поля на деяких станціях метрополітену були зафіксовані суттєві відмінності від нормальних значень. Є ряд станцій, на яких зазначаються істотні відмінності від норми магнітного або радонового полів, а в деяких випадках їх обох (м. "Святошин", "Арсенальна" та ін.). Тривале перебування людини на таких станціях може мати негативний ефект на здоров’я, тому що впливають два фактори разом, але варто зауважити, що довготривале перебування на станціях, де суттєвий вплив має один з цих факторів може бути також небезпечним на здоров’я людини. Накопичення радону на станціях можна пояснити розташуванням їх в межах, або поблизу зон розломів, а також близькістю до кристалічному фундаменту, а магнітні аномалії - з конструкторськими особливостями станцій. Як можна бачити з рис.7 практично всі лінії метрополітену перетинаються, або знаходяться поблизу регіональних розломів, що може зумовлювати наявність радонових аномалій на ряді станцій метрополітену. Зокрема в зоні субширотного Петрівсько-Пухівського

Рис.7. Схема зіставлення магнітних (позитивні значення червоним, а від’ємні – синім кольором) і радонових аномалій з регіональними розломами земної кори. Умовні позначення див.на рис.2 та 6.

розлому розташовані наступні станції: Берестейська, Шулявська, Дорогожичі, Оболонь, Золоті Ворота та Майдан незалежності. В зоні Глевассько-Броварського розлому знаходиться ст. Видубичі.

В зонах регіональних північно-західно – субмеридіональних розломів розташовані наступні станції: Академмістечко (близько до Ірпінсько-Борщагівського розлому), Шулявська та Сирець (Пуща-Водицький розлом), Оболонь, Дніпро, Видубичі (Київський розлом). Менш значними розломами цього напрямку контролюються станції Іподром, Виставковий центр та Васильківська.

До субщиротного Святошинсько-Княжицького розлому та зон його впливу відносяться ціла низка станцій метрополітену: Лукянівська, Вокзальна, Поштова площа, Театральна, Майдан незалежності, Арсенальна, Палац спорту і Чернігівська.

Цікаво, що ряд станцій знаходиться на перетині регіональних розломів та відносних мінімумів магнітного поля (Оболонь, Дніпро, Видубичі, Дорогожичі, Золоті Ворота, Театральна).

Це також стосується і житлових будинків. Якщо, згідно з дослідженнями, радонові аномалії в будинках, за виключенням підвальних приміщень, у переважній більшості випадків практично не перевищують існуючих норм, то магнітні аномалії можуть суттєво відрізнятися у зв’язку з типом будівельних та сантехнічних конструкцій. На рис.6 показано розраховані величини збуреності магнітного поля ряду приміщень, модуль індукції для яких наведено на рис.4.

Рис.8. Екологічна збуреність магнітного поля в окремих кімнатах будинків різного типу: вул.Богдана Хмельницького (цегляний “сталінка”) (а), вул.Славгородська (каркасно-монолітний) (б), вул.Святошинська (каркасно-монолітний) (в), Пр-т Палладіна (цегляний, 1 поверх Інституту) (г).

Наведені величини збуреності магнітного поля для всіх кімнат свідчать про їх суттєві відмінності по відношенню до екологічної норми як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. Напевне не менш значним (але менш дослідженим) екологічним чинником у цьому випадку може бути просторовий градієнт магнітного поля, який на декілька порядків перевищує величини градієнту природнього геомагнітного поля (1-15 нТл/м).

І насамкінець зауважимо, якщо радонові аномалії є більш - менш стабільними в просторі та часі, то магнітні аномалії, особливо в метрополітені, характеризуються значними змінами магнітного поля як в низькочастотному, так і у високочастотному спектрі їх коливань. Виявлені нами магнітні збурення складної форми і тривалості, величиною 40÷500 мкТл в частотному діапазоні 1÷10с, 10÷30с та 120÷240с потребують їх подальшого дослідження щодо їх можливого впливу на людей.

Отримані величини магнітних збурень суттєво відрізняються від відповідних екологічних норм, але існують принципові труднощі дослідження можливих механізмів їх впливу на людину, оскільки в лабораторних умовах важко відтворити аналогію метрополітену, а виконувати експериментальні заміри функціонування різних систем організму людини in situ поки-що на теперішній час не є можливим.

Загалом викладені результати вперше окреслюють найбільш загальну характеристику магнітних та радонових аномалій у співвідношенні з розломною тектонікою на території м.Києва та їх аналізом в якості екологічного чинника зовнішнього середовища. Автори розуміють як складність розглянутих в статті питань, що обумовило їх розгляд в основному на “регіональному” рівні, так і важливість їх розв’язання з конкретною локалізацією, що також продемонстровано на конкретних прикладах.

Висновки. Для території м.Києва розглянуто характеристику магнітних та радонових аномалій у сукупності з розломами та розломними зонами, як значимих екологічних чинників довкілля. Найбільш важливими результатами дослідження є:

Викладено головні аспекти геологічної будови району дослідження, уточнено та доповнено схеми регіональних та супроводжуючих їх розломів, розроблено карти модуля та аномалій модуля індукції геомагнітного поля, а також схему аномалій радону у воді та підгрунтовому повітрі.

Виявлено зв’язок радонових аномалій з розломами та природними магнітними полями, який полягає в тому, що радонові аномалії в основному корелюються з від’ємними і невеликими позитивними значеннями аномального магнітного поля та пов'язані з потужними зонами тріщинуватості з активною флюїдно-динамічною активністю і розломами діагональної та ортогональної систем, які є зонами виділення радону в атмосферу.

Радонові аномалії у воді та підґрунтовому повітрі у переважній більшості контролюються Ірпінсько-Борщагівським, Пуща-Водицьким, Київським та Дарницьким розломами північно-західного – північного простягання і Петрівсько-Пухівським та Глевассько-Броварським північно-східного простягання.

Для ряду станцій київського метрополітену встановлено перевищення екологічних норм магнітного поля та радонових аномалій, що пояснюється конструктивними особливостями будови приміщень метрополітену та їх знаходженням в зонах розломів та розломних зон.

Моніторингові спостереження радону засвідчили часові зміни його концентрації з максимумами у вечірні та ранішні години.

Показано, що магнітні аномалії, особливо в метрополітені, характеризуються значними змінами магнітного поля як в низькочастотному, так і високочастотному спектрі їх коливань, які суттєво вище прийнятих екологічних норм.

Спільний аналіз схеми розломної тектоніки, магнітних і радонових аномалій дозволить більш обґрунтовано виділяти екологічно небезпечні зони на території Києва та поза його межами.

Список літератури

Алехин В. И. Разломы земной коры как зоны экологического риска. Геолого-мінералогічний вісник. 2004. №1. С. 35-40. [Alekhin, V. I., 2004. Faults of the Earth's crust as zones of ecological risk. Problemy ekologii, 1, P.35–40. (In Russian)]

Белокриницкий В.С. Что необходимо знать пользователям мобильных телефонов и компютеров. — К. — Университет “Украина”—2009. —112с. [Belokrinitsky V.S. What you need to know the users of mobile phones and computers. - K. - University “Ukraine” —2009. —112 р. (In Russian)]

Верховцев В. Г. Новітні платформні геоструктури України та динаміка їх розвитку. Дис.д.геол.н. – Київ, Ін-т геологічних наук НАН України. 2008. 423с

Вижва С.А., Онищук І.І., Черняєв О.П. Ядерна геофізика. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2012. – 608 с. [Vyzhva S. A.,

Вижва С.А., Шабатура О.В., Онищук В.І., Онищук Д.І., Онищук І.І. Декомпозиція геогенного радонового потенціалу за допомогою методів геостатистики для цілей радонового моніторингу. Геоінформатика. – 2017. – № 1 (61) – С. 42–50.

Вижва С.А., Шабатура О.В., Онищук Д.І., Онищук І.І. Радіаційні характеристики радонових вод м. Хмільник. Вісник Київського університету. Геологія. – 2015. – № 69 – С. 30–38.

Выжва С. А., Гавриленко О. Д., Онищук И. И., Шабатура А. В., Теут Е. В. Радоновый контроль и измерения. Алматы, 2014. 277 с.[Vyzhva S. A., Gavrylenko O. D., Onyshchuk I. I., Shabatura A. V., Teut Ye. V.,2014 Radon control and measurement. Almaty, 277 p. (in Russian)]

Гарецкий Р.Г. Каратаев Г.И., Матвеев А.В. Отражение радоновых аномалий в магнитном поле и тектонических элементах Беларуси. Геофизический журнал. 2016. №5. Т.38. С. 40-48 [Garetsky, R. G., Karataev, G. I., Matveyev, A. V., 2016. Reflection of radon anomalies in the magnetic field and tectonic elements of Belarus. Geophysical Journal, 5, P. 40–48 (In Russian)]

Гродзинський Д. М. Радіоактивні ізотопи і життя// Вісник Харківського національного аграрного університету, Серія Біологія, 2010, вип. 2 (20), с. 6-18 [D. M. Grodzinsky, RADIOACTIVE ISOTOPES AND LIFE…..]

Державна геологічна карта України масштабу 1: 200 000 – Дніпровсько-Донецька серія – Аркуш М-36-ХІІІ (Київ). Пояснювальна записка. Ковальов О. Б. та ін. Київ: Північукргеологія. 2001 [State geological map of Ukraine scale 1: 200 000. (2001). Dnieper-Donetsk series. Sheet M-36 XIII, Kyiv, Pivnichukrgeologhiya. (In Ukrainian)]

Диденко П. И. Влияние радона на население Украины. Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист. 2012. № 4. С. 60 – 67 [Didenko, P. I., 2012. Effect of radon on the population of Ukraine. Technogenic-ecological safety and civil protection, 4, P. 60–67. (In Russian)]

Диденко П. И. Экологические аспекты воздействия радона на население. Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист. 2011. №6. С.72-81. [Didenko, P. I., 2011. Environmental aspects of radon exposure on population. Technogenic-ecological safety and civil protection, 6, P.72–81 (In Russian)]

Жовинский Э.Я., Комов И.Л., Диденко П.И., Макаренко Н.Н., Крюченко Н.0. Связь гидрогеохимических аномалий радона и фтора с участками тектонических нарушений (на примере г. Киев). Пошукова та екологічна геохімія. 2004. №4. С. 56-60 [Zhovinsky, E. Y., Komov, I. L., Didenko, P. I., Makarenko, N. N., Kryuchenko, N.0., 2004. Relationship between hydrogeochemical anomalies of radon and fluorine with areas of tectonic disturbances (by the example of Kyiv). Exploration and environmental geochemistry, 4, P. 56–60. (In Russian)]

Куликов В.Ю. Тимофеева Е.С. Оценка сочетанного влияния различных вариаций геомагнитного и радиационного полей на осмотическую резистентность эритроцитов человека в условиях in VITRO // Медицина и образование в Сибири. —2011. —№4. —С.12—20. [ Kulikov V.Yu. Timofeeva E.S. Evaluation of the combined effect of various variations of the geomagnetic and radiation fields on the osmotic resistance of human erythrocytes in in vitro conditions // Medicine and Education in Siberia. —2011. —№4. —Р.12—20. (in Russian)]

Медведева О.А., Калуцкий П.В., Беседин А. В., Медведева С.К., Калуцкий А.П. Эколого-эпидемиологический анализ заболеваемости детского населения кишечными инфекциями в регионах Курской области с различным уровнем геомагнитного поля // Научные ведомости. Серия Медицина. Фармация.—2011.— №10 (105).—С.5—11. [ Medvedeva OA, Kalutsky P.V., Besedin A.V., Medvedeva S.K., Kalutsky A.P. Ecological and epidemiological analysis of the incidence of intestinal infections in children in the regions of the Kursk region with different levels of the geomagnetic field // Scientific Gazette. Medicine series. Pharmacy. — 2011.— No. 10 (105). — Р.5—11. (in Russian)].

Методичні рекомендації «Здійснення контролю за за дотриманням радіаційно-гігієнічних параметрів у будівництві». Затверджено МОЗ України наказом №883 від 29.12.2008 р. К: 10 с. [англ транскрипція].

Норми радіаційної безпеки України. К: 127 с. [англ транскрипція].

Основные проблемы радоновой безопасности / колектив авторов. К: Логос, 2005. 351 ст. [The main problems of radon safety. 2005. Kyiv: Logos, 351 p. (in Russian)]

Орлюк М.І., Роменець А.О. Магнітне екологічне поле мегаполісу (на прикладі м. Києва). Екологія і Природокористування. 2004. № 7. С.142-147. [Orlyuk, M. I., Romenets А. А., 2004. Magnetic ecological field of a megalopolis (on an example of Kyiv). zbirnyk Ekologiya i Pryrodokorystuvannya, 7, P.142–147 (in Ukrainian)].

Орлюк М.І. Геофізична екологія — основні задачі та шляхи їх розв’язку. Геофизический журнал. 2001 . т.23. №1. С.49—59. [Orlyuk, М. І., 2001. Geophysical ecology – the main tasks and ways of their solution. Geophysical Journal, 23(1), P. 49–50. (in Ukrainian)]

Орлюк М. І., Марченко А.В., Яцевський П.І. Зв'язок радонових і магнітних аномалій на території Українського щита та міста Києва. // Геодинаміка.—1(24).—2018.—С.80-90. https://doi.org/10.23939/jgd2018.01.080 (Web of Science)

Орлюк М. І., Роменець А.О. Геомагнітне поле України: екологічний аспект. Геолог України. 2003. № 1. С. 64–71 [Orlyuk, М. І., Romenets, А. О., 2003. Geomagnetic field of Ukraine: ecological aspect. Geologist of Ukraine, 1, 64–70 (In Ukrainian)]

Орлюк М.І., Роменець А.О., Орлюк І.М. Магнітні поля Київського метрополітену: екологічний аспект. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 3. С. 63—70. https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.03.063

Орлюк М., Яцевський П. Зв’язок радонових аномалій, магнітного поля та розломів на території міста Києва// Вісник Київського Національного Університету. Геологія.- 2016. – №74(3). – С.18-22. (Web of Science)

Орлюк М. И., Ищенко М. В. Сравнительный анализ современной деформации и новейших движений земной поверхности на территории Украины//Геофизич. Журнал. — 2019. — т.41, № 4. — С.161 -181. DOI: https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v41i4.2019.177381

Павлович Н. В., Павлович С. А., Галлиулин Ю. И. Биомагнитные ритмы /. — Мн.: Университетское, 1991. — 136 с. [N. V. Pavlovich, S. A. Pavlovich, Yu. I. Galliulin. Biomagnetic rhythms /. - Minsk: University, 1991. - 136 p. (in Russian)]

Птицына Н.Г., Виллорези Дж., Дорман Л.И., Юччи Н., Тясто М.И. Естественные и техногенне низкочастотные магнитные поля как факторы, потенциально опасные для здоровья// Успехи физических наук.- 1998.- Т.168.-№ 7.-С.767-791;

Резинкина М.М., Пелевин Д.Е., Думанский Ю.Д., Биткин С.В. Ослабление геомагнитного поля в многоквартирных домах различных проектов. Гігієна населених місць. 2009. №54. С. 209-216 [Rezinkina, M., Pelevin, D., Dumanskiy, Yu., Bitkin, S., 2009. Geomagnetic field attenuation in apartment houses of different structure. Gigiena naselenykh mists, 54, P. 209–216 (in Russian)]

Розов В.Ю., Пелевин Д.Е., Левина C.B. Экспериментальные исследования явления ослабления статического геомагнитного поля в помещениях. Електротехніка і Електромеханіка. 2013. №6, С. 72-76. [Rozov V.YU., Pelevin D.Ye., Levina S.B., 2013. Experimental studies of the geomagnetic field attenuation in rooms. Elektrotekhnika i Elektromehnika, 6, P.72-76. (in Russian)]

Сердюк А.М., Григор’єв П.Є., Акіменко В.Я., Протас С.В. Екологічна значущість геомагнітного поля та медично-біологічні передумови гігієнічної регламентації його ослаблення в умовах України// Довкілля і здоров’я. 2010. №3. С. 8 — 11.

Серпов В., Влияние природных магнитных полей на безопасность человека в областях геофизических аномалий Европейской части России // Автореферат диссертации доктора медицинских наук. — 2007. — Санкт-Петербург. [Serpov V., Influence of natural magnetic fields on human security in the areas of geophysical anomalies of the European part of Russia // Abstract of dissertation of the doctor of medical sciences. - 2007. - St. Petersburg. (in Russian)]

Старостенко В.И., Баран П.И., Барщевский Н.Е. и др. Киев: геология и геофизика окружающей среды и факторы, неблагоприятно на нее влияющие. Геофизический журнал. 2001. том 23. №4. С. 3-39 [Starostenko, V. I., Baran, P. I., Barshchevskiy, N. Ye., 2001. Geology and geophysics of the environment and factors that adversely affect it. Geofizychnyy zhurnal, 23, 4, P. 3-39 (in Russian)]

Степанюк Л.М., Приходько В.Л., Курило С.І., Довбуш Т.І., Котвіцька І.М. «Фундамент» Києва. Вісник НАН України. 2017, № 2. С. 54-59 [Stepanyuk L.M., Prykhodko V.L., Kurylo S.I., Dovbush T.I., Kotvitsʹka I.M., 2017. "Basement" of Kyiv. Visnyk. Nac. Acad. Nauk Ukr., 2, P. 54-59 (in Ukrainian)].

Физические факторы производственной среды Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы СанПиН 2.2.4.1191-03 “Электромагнитные поля и здоровье человека”. — М. —2003. —19с. [Physical factors of the working environment Sanitary-epidemiological rules and regulations SanPiN 2.2.4.1191-03 "Electromagnetic fields and human health." - M. — 2003. —19 р. (in Russian)]

Komov I. L. Monitoring of radon in Ukraine. Proceedings of the 2003 International Radon Symposium - Volume II American Association of Radon Scientists and Technologists, Inc., October 5-8, 2003.

Orlyuk M., Romenets A., Orliuk I. (2016) Natural and technogenic components of megalopolis magnetic field. Geophysical Journal. №1, Т.38, pp.78-85

Orlyuk M.I., Romenets A.A. Spatiotemporal change in the geomagnetic field: environmental aspect. Геофизический журнал. 2020 . т.42. №4. С. — .

2020

Standart of Building Biology Testing methods: SBM- 2008. Germany: Institut fur Baubiologie + Okologie. IBM. 2008. 5 p.

Standard-2015 Randbedingungen: SBM-2015. Institut fur Baubiologie + Nachhaltinkeit. IBN. p.18 www.baubiologie.de.

Shabatura, O., Vyzhva, S., Onyshchuk, D., Onyshchuk, V. Lognormal kriging for modeling of geogenic radon potential. XIV Міжнародна конференція “Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти”, 11-14 травня 2015 р., Київ, Україна (матеріали. – 1 електрон. опт. диск. Наукометричне видання (Scopus).

Yatsevskyi P.I., Orlyuk M.I. Geological sources of magnetic and radon anomalies on the territory of Kyiv//XVI^th International Conference on Geoinphormatics – Theoretical and Applied Aspects. 15-17 May 2017, Kiev, Ukraine. Paper 11740_ENG. Conference CD-ROM Proceedings.5 pages

Yatsevtskiy P., Orlyuk M ., Marchenko A. Radioactive anomalies and their relationship with the magnetic field on the territory of Ukraine//XI^th International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment”. 11-14 October 2017, Kyiv, Ukraine. Conference CD-ROM Proceedings.5 pages.

Yatsevskyi P.I., Orlyuk M.I.. Marchenko A.V. The link of radon and magnetic anomalies on the territory of Ukraine //XVII^th International Conference on Geoinformatics – Theoretical and Applied Aspects. 14-16 May 2018, Kiev, Ukraine. Paper 13488_ENG. Conference CD-ROM Proceedings.5 pages.